Але, братаны, вам як вам, а мені є що розповісти про свій досвід з наркотиками. Усе почалось звичайно, як у багатьох - з пошуку нових вражень і експериментів. І ось в один прекрасний день мені пощастило придбати справжній заклад бутирки.
Треба сказати, що для мене тоді було новими словами такі поняття, як "герр", "сушняк" і "кура". Та де ж я могла це все дізнатися? Звісно, в бібліотеці! Там у мене в руки потрапили книжки, що вчили про наркотики і їхні наслідки. Так що я належно начиталася перед тим, як купити свою першу закладку.
Бачите, друзі, наркотики - це як двостороння медаль. З одного боку - це кайф, якого не зіпсує ніякий джанки чи кайфолом. Але з іншого - це загроза для здоров'я, яка може перерости в найбільше гірше. Тому треба бути особливо обережними і не допускати зловживань.
Тож, знавши все це, я з радістю знайшла свого "куру". Бо без нього ніяк. Так от, мій курьер був першокласною джангою - завжди приносив все своєчасно і з якісними закладками. І тоді я почала вдоволь кайфоломити.
Так час від часу я зустрічалася з друзями, і ми порівнювали свої закладки. Кому-то були більш сильні, хто-то впав від слабких. Але кожен розумів, що це весь час велика забава і ризик одночасно. Тому ми відчували себе своєрідними героїнарами, які підкоряються закону кайфу.
Але одного разу мені попався сушняк. Подумала, що згорю, бо як виживати без кайфу? Але різні бабки казали, що найкращий лік від сушняку - знайти новий вид наркотиків. І я побачила тут своєчасно ice-o-lator - сорт гашишу.
Але ж в мене жодних зв'язків з коноплею не було. Я знову спробувала відшукати відповідну книжку, але тепер в бібліотеці не було нічого про гашиш. Тоді мені друзі почали допомагати. Вони розповідали свої історії і ділилися знаннями. І ось, я з ваганнями, спробувала новий вид закладки.
Ох, братва, це буві кайфолом! Я відчувала себе ніби у раю. Що я тільки не відчувала тоді - ейфорію, безвагість, глибоку зосередженість. І все це завдяки моєму побаченню в бібліотеці.
Але з часом я зрозуміла, що наркотики - це лише тимчасове щастя, яке може зробити з тебе залежну людину. І деякі з моїх друзів почали потрапляти в справжню клятву героїна. Це було вже надто для мене, якийсь шок. Я добре знала, що такий шлях може лише знищити моє життя.
Тому я вирішила вийти з цього кола. І це було дуже важко. Така жадне бажання повернутися на кайфолом не давало мені спокою. Але хоча і малий, але єдиний вихід з цієї ситуації - змінити своє життя. І я це зробила.
Закидаючи джанки і закладки, я змінила свої звички і друзів. Я почала займатися спортом, пити здорову їжу і займатися чимось корисним. І хоча спочатку було дуже важко, я почуваю себе краще зараз.
Тому, мої друзі, не варто ризикувати своїм життям раді кілька митів задоволення. Є багато інших способів відчути справжнє щастя і радість. Просто треба шукати їх і робити свій вибір мудро.
Так от, як наркоманка, я проїхала цілий шлях від знайомства з наркотиками до врятування від них. І я дуже рада, що це відбулося. Сподіваюся, що моє оповідання допоможе комусь уникнути помилок, які я робила. Бережіть своє здоров'я і своє життя, бо воно єдине у нас є!
Тайоносные пикапы
Привет, ребятасы! Чекайте ваще, я вам сейчас крутую историю расскажу, про то, как я закидонился бутиратом, и теперь каждый раз заливаюсь от пацанских зарядов. Ваще, мамонтов на месте оставлю, я сейчас расскажу, как это все началось.
Передо мной мой рил бандантский камаз Бобик, дай мне Боброфф! Ваще, Бобиком поганить – дело святое! Даже если ты в опе, он всегда на месте, будь то маряра или гандж. Ну, тут я уже понимаю, что гринхаты наше все, но адово поддержать нрав - бигмаков ненарокомана мало, мужики. Чекайте за закладками, и они прилетят, как мой бабушкин посылец с амфами.
И так, однажды, прогуливаясь по нашему родному двору, эта история началась. Я тусуюсь с моим братаром Васкаяном, он вечно вставляет ганджем, но все равно феечки хочет, лох. И тут, как из воды, выскакивает моя старая знакомая – Лена. Эта девчонка была не то чтобы хорошенькой до ужаса, но у нее всегда были соки на продажу, так что с ней можно было покурить. И ваще, она всегда была в курсе всех закладок, как последний гоп на своей хате.
Она скребет мне: "Слышь, ты че, Костик, давненько я тебя не видела, как ты живешь?" Я говорю: "Ну, ваще, девчонка, все бомонд на счету, а заводит меня только наркота." Она покурила сигарету, смотрит на меня своими глазами из-под поджарки и говорит: "Брат, а ты знаешь, что у меня есть качественные закладки? Я тебе гарантирую, что тебе вставит так, что ни мadsie ни папська не помогут!"
Я же ваще завелся. Чекайте, за такие слова и обещания берегите ваще портмоне, ребятки. Не верьте никому, ваще! Ну, кароче, мы с Леной договариваемся на следующий день встретиться в промзоне, чтоб она забросила ей на привет. Я приезжаю, катаемся пару часов, пока она раскладывает все свои фармакологические "трусы".
Ваще, мамонтов, пацаны, я не ожидал такого разнообразия! Там были ганджи, марцифали, кокосы, каты и много чего еще. Блин, я даже не знал, что такое бутылка с Бонгом, тупо выхожу в опу! Лена спрашивает: "Ну, что, Костик, что выберешь?" Я ваще стою, как столб, руки от драгов подкашиваются, а голова думает только о том, как быстрее влететь в этот нарко-рай!
В итоге, ребятосы, я выбрал для себя бутират, потому что мне сказали, что он сильно вставляет и быстро выветривается из организья. Но надо быть настоящим рил гопарем, чтоб от него кайфовать, пацаны! Ваще, ребята, я домой пришел, надо домашнюю науку все избавиться, и потом уже заряжать на бутират. Знаете, я подумал, а зачем мне домашняя наука? Ведь я врили живу только один раз, и надо пацански прожить каждую его секунду.
Теперь я каждый раз, когда заряжаюсь бутиратом, вставляю на полную катушку, да так, что в моей голове происходит настоящая взрывная эманация. Я ваще, как зомби, хожу по квартире, кручусь, как глобус на танцполе, и все ваще насрать! Мама говорит: "Костик, ты что, марон? Тут дома надо терпеться!" А я ваще улыбаюсь поулыбке настоящего гопника и говорю: "Мам, ты не понимаешь! В этот момент я взлетаю на самую крышу счастья, и мне там жутко хорошо!"
Ребятки, не думайте, что я вас призываю к этой дряни, но каждый пацан должен сам решать, что ему делать. Всем респект, а мы с Леной будем курить наше ганджи и возвращаться на свои закладки. Счастливых всем наркотических снов!
Резюмируя, братцы, я хочу вам сказать, что каждый выбирает свой путь, и мне глубоко пофиг, какой. Я купил бутират и теперь знаю, что такое настоящий заряд. Мамонтам я не завидую, они живут в своем мире, а я – в своем. Ваще, я теперь знаю, что это значит – быть наркоманом гопом. И мне это нравится!
Итак, братишки, сделайте свой выбор, и живите так, как вам хочется. Но помните о границах, не переходите их и заботьтесь друг о друге. Мы все крутые, и каждый из нас достоин своего заряда!